«Гірським обвалом сипалося горе»

*   *   *

Гірським обвалом сипалося горе,
Нещасна доля зболено гірчить.
Я переплакав всіх. Обсипалися зорі.
І не зціляє вже молитви мить.
      А Бог мовчить…

Я вже не плакав, серце скам’яніло,
Душа була байдужа і суха.
Уже чужим здавалось власне тіло
І серця стук поволі затихав.
      А Бог мовчав…

Я у пітьмі, у розпачі німому,
Піднявши в небо руки, заволав:
«Тебе нема, напевне, бо й глухому
Дійде до слуху плач мій…» Я вмирав…
      Й Христос сказав:

«Я вже давно, як відповідь, приходив,
Як Вибавитель землю зустрічав.
Я їй приносив захист від негоди,
Я обіцяв звільнити від меча.
      А ти мовчав…

Я на Голгофу ніс твоє прокляття,
Моє життя згорало, як свіча.
Моя душа, обгорнута сум’яттям,
Зривалась в небо Батька зустрічать.
      А Він мовчав…

Таки мовчав! Я в небо погляд кинув:
«О, Батьку мій, чого ж ти залишив?!»
Бог німував, і Я, Його дитина,
Твою, людино, чашу смерті пив.
      А Він знімів…

Знімів, щоб нині Я міг говорити
Любові мовою, рожденою в огні.
Щоб мову цю почули Божі діти,
Щоб темний обрій ранком заяснів.
      І ти — щоб жив!

Я знаю біль покинутості й втрати,
Ще на хресті тобі Я співчував.
Я там вмирав, тобі щоб не вмирати,
Щоб ти Мене стражданнями пізнав.
      І — не мовчав!»

Юрій Вавринюк


Разработка веб сайтов

Єремія. Неспалене слово

Іван. Ціна пророка

Ім’я на долонях

А Він мовчав... Мовчання гучно било

Агнець

Адам. Дорогою одинокості

Батьківська спадщина

Він помирав. Один. Стражденний. Збитий

Вінець творіння

Вічний мандрівник

Великодній настрій

Великодня молитва

Весна сипнула жовтизни...

Ви — храм

Всі ріки течуть до моря

Гірським обвалом сипалося горе

Гора Преображення

Горить Содом. Аж плавиться каміння

Гребу щосили. Нерви, наче струни

Дихаю, а значить — славлю

Дрімає річка. Всюди тиша

Дружині

Екологія душі

Емігранти

Життя

Життя спливло. Знесилені світанки...

Заблукали думки у нескошених травах

Завіса

Заримована любов

Земля не мертва

Зоря стояла прямо над вертепом

Квіти на Майдані

Квітневий цикл

Кифа. Перші півні

Конспект життя

Листок

Любити ближнього — як складно і як просто

Маленькому синові

Марія біля гробу

Марія. Щаслива мати

Мене чекає небесне місто

Мовчання Бога

Молитва («Несу Тобі, Господи, душу обпечену»)

Молитва маленького сердечка

Мудреці. Дорога до Царя

Нас більш, як сім мільярдів

Не вбивай ("Не вбивай Не вбий себе в собі запекло")

Не убий ("Земля, як солома, пала")

Немає часу, — кажем, біжучи

Нове серце

Осіннє

Останній дзвоник літа

Отари мирно спочивали

Пісня

Патріархи. Екзамен на чесність

Плач душі

Поезія віри

Поет

Прийміть Духа Мого

Прийшов в гріхах — а вийшов бездоганним

Про вік

Різдвяні стежки

Різдвяна тиша Маля колише

Ранок

Савл. Дорога до себе

Самотність

Святвечір

Сестрі від сестри в день весілля

Сиджу на згарищі надій і сподівань

Слово

Соломон. Поділене кохання

Сонет про хліб

Сотник

Сотник. Розп'ята надія

Стрітення («Ішли роки. Сивіли тихо скроні»)

Тінь Голгофи

Та, що дає життя

Тобі, мій Боже, пісню цю співаю

Церковна підлога

Чекання

Читаю Слово

Юрба

Я дякую за те, що небо — синє