Оливи Оливного саду
У Гетсиманському саду дотепер збереглося вісім оливкових дерев, вік яких обчислюється близько 2 тисячами років.
Вікіпедія
Старезні оливи Оливного саду...
Історію будить сюрчання цикади,
А пам’ять прикрилася ковдрою снів...
Тут поряд молитва, знемога і зрада,
І стовбур, що з ночі тієї зчорнів.
Кора зашкарубла, покручене гілля.
Старечо поскрипує в сні сухожилля.
Століття притиснули крону в пісок.
У соках немає вже більше олії,
І вулиці гомін десь в гіллі замовк.
Але крізь віки, мов принишкле насіння,
Тут чути чиєсь передсмертне моління.
Тут — Бог на колінах. Тут — небо в сльозах.
І падає листя, і настрій — осінній...
Здається, ось-ось — і зірветься гроза.
Десь ранок криваво у кронах видніє.
Молитва ж стікає, як з неба олія,
В давильні страждання рождає життя.
І небо, що в полудень завтра зчорніє,
Світанком пригорне, як мати дитя.
Старезні оливи тримають той спогад,
Як Він там молився, як віття розлоге,
Тоді молоде ще, торкалось чола,
Як Бог зі сльозами звертався до Бога...
А смерть вже вінок із тернини плела.
Садок пам’ятає, як Всесвіт здригнувся,
Десь гомін здивовано-зляканий чувся,
Як третього дня знов тряслася земля
І день воскресіння у вітті всміхнувся,
Промінням лоскочучи стовбур здаля.
Старезні оливи ще й досі тримають
Олію молитви із того врожаю,
Який оросив там скривавлений піт,
Як ранок рум’янився сяйвом безкраїм,
Могили ламаючи сірий граніт.
Ще й нині стікає оливою тиші
Молитва Месії... І небо світліше...
І гіллю наснилися дні молоді,
Як учні, не сонні, оновленні, інші,
Молитву оту пронесуть у труді.
...Старезні оливи Оливного саду
Стоять, наче пам’ять, як древнє свічадо.
В них є ще життя і олива ще є,
Допоки молитва, як соки розради,
Життя у коріння підсохле дає.
Юрій Вавринюк
Переглядів: 9
