Про вік

Чого не вистача на білім світі,
Без чого щастя серце не знайде,
Щоб нам радіти щиро, наче діти,
Кохати, як подружжя молоде?

І про життя судити ніби старці,
Що мають досвід сиво-мудрих літ,
Щоб прозу днів писати не абзацом,
А римувати строфи в моноліт.

Лише у Тім знанню немає міри,
Хто постраждав жорстоко на хресті.
Дай, Господи, нам мати вчинки зрілі
В дитячій непідробній простоті.

Олексій Дунаєв,
переклав з російської Юрій Вавринюк

Переглядів: 608

• переклади