Розірвана завіса

І завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу…
Євангеліє від Матвія 27:51

У святому святих було темно.
Ні шпарини, ні вікон — ні дня…
Пахло спогадом вицвіло-древнім,
І гірчило едемське знання.

За завісою тиша суботня.
Херувими вдивляються в ніч.
Там Єгова сумує самотньо.
У сум’ятті людських протиріч.

Цвіт зісохся, від жезлу опалий,
Скисла манна у скрині старій.
Протирає Всевишній скрижалі
Від пилюки розгублених мрій.

Раз на рік прийдуть гості знадвору,
Ледь здригнеться столітня пітьма…
Й знов та ж саме: оздоблена штора,
Первокосмосу тиша німа.

А надворі — і гомін, і крики,
Передсмертне хрипіння ягнят:
Божі діти, свавільні та дикі,
Знову жертви готують до свят.

Просять прощення, каються, плачуть:
Тихо квилить сумління струна.
І до Бога приходять неначе,
Та завіса....
                    Стоїть, як стіна...

І якось прохолодної ночі
Під мовчанням святих синагог,
Підперезаний словом пророчим,
Зі святого святих вийшов Бог.

Ледь рум’янився ранок з-за лісу,
Пахла ніч нещодавнім дощем.
Озирнувся на темну завісу,
І пішов навпростець в Віфлеєм...

Одягнувся в земну одежину,
Мандрував як пророк по землі...
Люди слухали Людського Сина.
Скреготали в злобі вчителі.

Поспішав. Бо ж завіса висіла.
Правив служби святий Аарон.
Й перед нею здавався безкрилим
Непорушний сінайський закон.

…А за містом Царя розпинають.
Почорнів, як на ніч, небокрай.
Землетруси планету ламають.
Тихо схлипує втрачений рай.

Та з Голгофи кривава дорога
Вже вела до святих одкровень.
І з воланням розп’ятого Бога
Увірвався у скинію день.

...Прохолода недільної ночі
Зазирала в прочинений храм:
Від завіси валялося клоччя
Як потіха майбутнім вітрам.

Там, схопивши пітьму за горлянку,
Як надія мільйонів сердег,
Теплі промені світлого ранку
Золотили ожилий ковчег…

Юрій Вавринюк

Переглядів: 505


Разработка веб сайтов

Єремія. Неспалене слово

Іван. Ціна пророка

Ім’я на долонях

А Він мовчав... Мовчання гучно било

А на мамин поріг...

Агнець

Адам. Вигнанець

Адам. Дорогою одинокості

Батьківська спадщина

Благальне

Він помирав. Один. Стражденний. Збитий

Вінець творіння

Вічний мандрівник

Великодній настрій

Великодня молитва

Весна сипнула жовтизни...

Ви — храм

Всі ріки течуть до моря

Гірським обвалом сипалося горе

Галерея величі

Голіаф. Програний бій

Гора Преображення

Горить Содом. Аж плавиться каміння

Гребу щосили. Нерви, наче струни

Дві Марії

Дихаю, а значить — славлю

Дрімає річка. Всюди тиша

Дружині

Екологія душі

Емігранти

Життєві пазли

Життя

Життя спливло. Знесилені світанки...

Заблукали думки у нескошених травах

Завіса

Заримована любов

Земля не мертва

Зоря стояла прямо над вертепом

Квіти на Майдані

Квітневий цикл

Кисилин. Зруйнована мрія

Кифа. Перші півні

Конспект життя

Листок

Любити ближнього — як складно і як просто

Маленькому синові

Марія біля гробу

Марія. Щаслива мати

Мене чекає небесне місто

Мовчазний діалог

Мовчання Бога

Могили гріли боки на осонні

Молитва («Несу Тобі, Господи, душу обпечену»)

Молитва маленького сердечка

Мудреці. Дорога до Царя

Нас більш, як сім мільярдів

Не вбивай ("Не вбивай Не вбий себе в собі запекло")

Не убий («Земля, як солома, пала»)

Немає часу, — кажем, біжучи

Нове серце

Осіннє

Останній дзвоник літа

Отари мирно спочивали

Пісня

Патріархи. Екзамен на чесність

Плач душі

Поезія віри

Поет

Прийміть Духа Мого

Прийшов в гріхах — а вийшов бездоганним

Про вік

Різдвяні стежки

Різдвяна тиша Маля колише

Ранок

Розірвана завіса

Савл. Дорога до себе

Самотність

Святвечір

Сестрі від сестри в день весілля

Сиджу на згарищі надій і сподівань

Слово

Соломон. Поділене кохання

Сонет про хліб

Сотник

Сотник. Розп'ята надія

Стрітення («Ішли роки. Сивіли тихо скроні»)

Тінь Голгофи

Та, що дає життя

Тобі, мій Боже, пісню цю співаю

Церковна підлога

Чекання

Читаю Слово

Юрба

Я дякую за те, що небо — синє