Земля не мертва
Весна крізь сніг зухвало виглядає,
Стріляє вгору синій первоцвіт.
Земля не мертва: в дивному розмаї
Вона життя народжує у світ.
Земля не мертва. Трави, наче стріли:
Ламають груддя пагони життя.
Рілля парує, дихає звесніло,
Земля живе новим серцебиттям.
Земля не мертва: чудо воскресіння
Я щовесни у пригорщі беру —
Буяння трав, і грім у небі синім,
І перший дощ на яблуню стару.
Земля не мертва — бо Христове тіло
У ній життям безсмертним проросло.
Життя пробило кам’яну могилу
І пагоном у провесінь зійшло.
Земля не мертва. Отже — не боюся
Віддати їй свою зболілу плоть.
Весна настане. І тоді проб’юся
Крізь чорну землю у безсмертну суть.
І вічність прийме ніжно і врочисто
Мою весну, моє нове життя.
І в нове небо, голубе і чисте,
Мої пісні, як жайворон, злетять.
Земля не мертва. В шостий день творіння
Мене Творець із неї народив.
Колись я ляжу в землю, як насіння,
У небі щоб продовжити свій спів.
Юрій Вавринюк
Переглядів: 615
