«Через долину болю i плачу»

*   *   *

Через долину болю i плачу,
Ту, де шугають тiльки смертнi тiнi,
До Твого дому, Боже, прилечу
Як ластiвка в дзвiнкому голосiннi.

Не сповнений язичницьким повiр’ям
I вiрою в буття слiпих iдей,
Я буду на Господньому подвiр’ї
Невинних i освячених дiтей.

Там мир i справедливiсть будуть в парi,
Немов закоханi на все життя.
А романтичнi та окультнi чари
Не нiвечать невиннi почуття.

Через долину болю i плачу,
Що джерелом благословiння стане,
На поклик мого Бога прилечу
В день радостi, неначе в день останнiй.

Дивитись в очi Спаса буду смiло,
По вiстрi леза Iстини пройду –
I стане все таємне зрозумiлим,
I знищить всяке горе i бiду.

Бо мiй Господь дає любов i славу,
В достатку й мудростi Вiн тим не вiдмовляє,
Хто святiсть i невиннiсть нелукаву
На прагматизм i кон’юнктуру не мiняє.

Ярослав Велиган

Переглядів: 112