«Поезiє, не завини»

* * *

Поезiє, не завини…
Ти перед Богом i сумлiнням,
I так навкруг балакуни:
Їм слово – море по колiна.

Як вiрний вiрою в Христа,
Схились i пий з святої чашi,
Щоб вiчна Iстина проста
Звучала в просторi та часi.

Не упивайсь вином повчання,
I не лукав сьогоднi й прiсно.
Хай мова радiсна й печальна –
Крила душi торкнеться змiстом.

Хай не забракне новизни
Святим словам в святiм горiннi,
Поезiє, не завини…
Ти перед Богом i сумлiнням.

Ярослав Велиган

ВЕЛИГАН Ярослав