Крізь темряву
Летять немов на крилах в далину
Життя мойого нечисленні роки,
Не в силі я і миті повернуть,
Що поруч мене встигла промайнуть
І зникнути за обрієм широким.
Я з кожним днем все ближче й ближче є
До Тебе, Христе мій, моя надіє...
Крізь темряву віків вже постає
Той край святий, що нам Господь дає,
І про який усе життя ми мрієм.
Недовго вже зосталося мені,
Допоки вічності розкриються обійми,
Закінчу шлях свій горя та борні,
Почую дивних ангелів пісні,
І в небо мій Спаситель мене прийме.
Тарас Вихованець
Переглядів: 341