Крізь темряву

Летять немов на крилах в далину 
Життя мойого нечисленні роки, 
Не в силі я і миті повернуть,
Що поруч мене встигла промайнуть 
І зникнути за обрієм широким.

Я з кожним днем все ближче й ближче є
До Тебе, Христе мій, моя надіє... 
Крізь темряву віків вже постає 
Той край святий, що нам Господь дає, 
І про який усе життя ми мрієм.

Недовго вже зосталося мені, 
Допоки вічності розкриються обійми, 
Закінчу шлях свій горя та борні, 
Почую дивних ангелів пісні, 
І в небо мій Спаситель мене прийме.

Тарас Вихованець

Переглядів: 341


Разработка веб сайтов