Передсмертні хвилини

Я знаю, Спасе, це Ти за мене
На хрест піднявся, щоб там вмирати,
Щоб мав я в небі життя блаженне,
Тобі так тяжко було страждати.

Чоло спітніло, нестерпні муки
Без жалю тіло Твоє стискалось,
Вже чути серця останні стуки
І краплі крові із ран стікають.

Уста зашерхли, запали очі,
Здригнулось тіло в бажанні жити,
А руки світ весь обняти хочуть,
Про все забути, спасти, простити.

Стою і дивлюся, як Ти вмираєш,
Як в цю нестерпну важку хвилину
З любов’ю в серці Отця благаєш,
Щоб Він простив нам оцю провину.

І я в мовчанні чоло схиляю,
Смиренним серцем молюсь до Тебе
І, як розбійник, Тебе благаю:
«Згадай, помилуй, візьми до Себе —

В мою оселю ввійди з любов’ю,
Ти, Боже, прагнеш усіх спасати.
Обмий же серце Своєю кров’ю,
Щоб міг спасіння Твоє прийняти».

Олександр Войтицький

Переглядів: 187


Разработка веб сайтов