Капличка Христового серця в пустелі
Для Портінарі
На південь ідуть каравани.
Піски, як біблійні полотна,
Згорнули життя.
Зосталось каміння без тіні й леґенди про барви.
А кактуси — кістяками
На перехресті пустинь.
Під повнею висохли очі.
На раменах-коромислах
Колишуться сіті з мерцями.
Мій Христе, Твоє то проміння
Розшарпало землю. Тепер
Ти сам загубився під небом.
Списи сонця пробили
Серце в голках алое,
Розкришилася хлібом рука, що сипала мир.
Віра Вовк
Переглядів: 460