Капличка Христового серця в пустелі

Для Портінарі

На південь ідуть каравани.
Піски, як біблійні полотна,
Згорнули життя.

Зосталось каміння без тіні й леґенди про барви.
А кактуси — кістяками
На перехресті пустинь.

Під повнею висохли очі.
На раменах-коромислах
Колишуться сіті з мерцями.

Мій Христе, Твоє то проміння
Розшарпало землю. Тепер
Ти сам загубився під небом.

Списи сонця пробили
Серце в голках алое,
Розкришилася хлібом рука, що сипала мир. 

Віра Вовк

Переглядів: 372


Разработка веб сайтов