Перед яслами

Перед Твоїми яслами, малий Ісусе,
Стоїть багато білих і чорних овець,
З якими Ти любиш гратися.

З їх кучерів Твоя Мати пряде довгі нитки,
Тче Тобі з них капчурі і чорно-білі бесаги
На дари від святих Трьох Царів.

Перед Твоїми яслами, малий Ісусе,
Повклякали лагідноокі сарни і дужі олені,
Що розказують Тобі верховинні леґенди.

Вони дихають теплом на Твою сорочечку
І дарують Тобі своє пахуче сіно,
Бо надворі скрипить сніг під постолами.

Перед Твоїми яслами, малий Ісусе,
Приблукало змерзле вовченя,
Перекинуло Твоє горнятко, лизнуло Твій борщик

І скочило до Тебе на м'яку пеленку.
Мати Божа сплеснула руками:
«Ой горенько! Воно мені Синка подряпає!»

Але вовченя дивилось на неї сумнооко:
«Всі мене проганяють, нікому я не потрібне,
Раз знайшло тепле лігво — невже проженеш?»

Мати Божа всміхнулась, порснули сміхом ангели:
Ісус притулився до сірої вовчої вовни
І — задрімав. Заграли дудки й сопілки.

Віра Вовк


Разработка веб сайтов