Молитва
Не допусти, щоб заздрості іржа
Закралась в душу й руйнувала віру,
І щоб у серці причаїлась лжа,
Яка вдягнулась в істини порфіру.
Не дай байдужості застигнути в очах,
В душі сумління чисте не приспати,
Щоб раптом загубити Божий страх
І серцем на чуже щось посягати.
Та сіллю, що звітріла, стать не дай,
Свічею, що у темряві зітліла,
Пташиною, що лине в дальній край,
Та не зміцніли для польоту крила.
Не дай же стати колосом пустим,
Половою, яку вітри розвіють.
Дай істину серцям всім донести,
Любов Твою, і Віру, і Надію.
Лідія Вудвуд
Переглядів: 557
