Вінок любові

Із ніжних квітів, що в раю
Душі моєї розцвітали,
Вінок барвистий я зів’ю
На те чоло, що увінчали
Колючим терням. Принесу
Тобі, Ісусе, на світанку,
Коли ще квіти п’ють росу
Із благодатного серпанку.
Запашністю квіток отих,
Словами щирого признання
Я покладу до ніг святих
Осяяне з небес кохання.

Лідія Вудвуд


Разработка веб сайтов