Надія
Не зрадь мене, моя надіє,
Серед грози, серед штормів.
Світильник твій в душі лелію,
Щоб буревій не погасив.
Коли він часто ледь жевріє,
Спішу до світла джерела,
Яке наснаги дати вміє,
Щоб в темряві не знемогла.
Щоб бачила в кінці тунелю
Я промінь сонячний ясний,
Там, де на спалених оселях
Знов забуяє квіт весни.
Проходить все, усе минає,
Під небом всьому є свій час,
І Той, Хто світ в руках тримає,
Все знає наперед про нас.
Він зупиняє війни, бурі
І повертає мир землі,
Ламає неприступні мури,
Руйнує царства й сили злі.
На попелі міста здіймає,
Де будуть матір і дитя,
Лиш хай надія не згасає,
Бо з нами Той, Хто є Життя.
Лідія Вудвуд
Переглядів: 306