По кому подзвін?
По кому подзвін? Чи ти чуєш, друже,
Як він ранкову тишу розрива?
Десь гинуть душі. Чи тобі байдуже,
Що із чийогось серця проросте трава?
За правду стань. Адже душа — не камінь,
Який не вартий навіть і сльози.
Чи вітер перемін гряде над нами,
А чи вітри смертельної грози?
Щоб розбудити в нас живую віру,
І повернути нас до правди знов,
Віддать себе за ближнього в офіру,
Щоб світ побачив Божу в нас любов.
По всій землі той подзвін вже лунає,
Йдуть до завершення Господнії жнива…
Чи ж у серцях любов іще палає?
Чи віра Божа в нас іще жива?
Лідія Вудвуд
Переглядів: 343
