Щастя
Найбільше щастя — віддавати.
Тоді ти сам, немов ріка,
Що прагне землю напувати
І русла висохлі шука.
Небесні води наповняють
Твої високі береги,
До моря хвилі направляють,
Дають їм сили і снаги.
І плинуть стомлено від моря
З живих джерел черпати знов,
Щоб у засушливу хтось пору
В тобі живий потік знайшов.
Пізнавши щонайбільше щастя,
Себе у жертву ти віддав,
Воно тому безумством здасться,
Хто Бога серцем не пізнав.
Ти присвятив життя Христові,
Щоб хресний шлях із Ним пройти,
І світло Божої любові
В людськеє море донести.
Лідія Вудвуд
Переглядів: 417
