«За що мене Ти полюбив?»

*   *   *

За що мене Ти полюбив?
За що мене Ти любиш, Боже?
Цих п’ять до болю рідних слів
Усе життя мене тривожать.
Моє життя таке нікчемне
І жалюгідне, і страшне,
Було гріховне і даремне —
За що Ти полюбив мене?
Тебе я зовсім не шукала
І досі б у гріхах блукала,
Та Ти знайшов і все простив —
За що мене Ти полюбив?
На світі є людей багато
Гідніших, аби їх спасати,
Та Ти мене чомусь знайшов,
Мені явив Свою любов.
За що? За що? — в собі не бачу
Бодай хоч крихітки добра,
Хіба оте лише, що плачу,
Бо вже покаятись пора?
Безсилий розум мій збагнути,
Та серцем відчуваю я:
Голгофа, хрест і Ти прикутий —
То за мої гріхи спокута,
До мене то любов Твоя!

За що мене Ти полюбив?...
Враз небо до душі торкнулось,
Вона збентежена, здригнулась,
Почувши ніжне: «Зрозумій,
Я твій Творець, Я — Батько твій...»

Лідія Яремчук

Переглядів: 11


Разработка веб сайтов