«Ллється дощу зимового скерцо»

*  *  *

Ллється дощу зимового скерцо.
Ніч блукає сонним селом.
Я викидаю із палат серця,
Усе, що гидким для Бога було.
Дні суєти, зґвалтовані ночі…
Мотлох гріха до тла догорів.
Серцем відкритим дякую, Отче,
Що мене новою створив.

Віка Яричевська

Переглядів: 94


Разработка веб сайтов