* * *
Мені поталанило
Життя пізнати суть,
Змінити гріх на крила
І вирушити в путь
В край Господа живого,
Крізь терни до зірок.
Чекає перемога, —
Корона чи вінок,
Чи просто тиха ніжність,
Чи світлий спокій мрій.
Крізь терни йду у вічність.
Там жде Спаситель мій.
Віка Яричевська
Переглядів: 356
Багато в час відносної свободи
Весна, нарешті! Заметіль в минулому
Вечір. Вітер замовк. Задрімали сади
Доторкнись до мене, Дух Святий
Крізь морок світу засвітила вічність
Люблю Тебе, люблю незграбно і невміло
Мені поталанило життя пізнати суть
Прости, о Господи, невірний кожен крок
Рядки, рядки. Не поетичні образи
Створена Любов’ю, прагну я до неї
У шелесті весни, у шепоті дощу
