Щасливе Різдво

У небі, де багато таємниць,
Звучало: «Царю! Твій престол навіки!»
І гімну слави не було границь,
А відданість рабів — така велика!

Небесні хори ангелів святих
Царю співали цілі легіони.
А скільки світла! Скільки золотих
Сліпучих променів лилось від трону!

«Мій час настав відвідати людей,
Вразливе й тлінне зодягнувши тіло».
А на землі не виникло ідей,
Чому так дивно зірка засвітила.

Стрічай, творіння! Бог з небес зійшов.
Поклич в свій дім — Він щастя хоче дати.
Він дасть все те, чого ти не знайшов,
Лише спіши, спіши Його прийняти!

Та тихо всюди… Двері скрізь німі.
Мовчить весь світ — не чути «Браво!»
Прийміть Творця і неба, і землі,
Воздаймо всі Йому належну славу!

Стоїть палац із мармуру й перлин,
Спить імператор у своїм покої.
Єврейський дім з каміння і цеглин —
Немов кордон для римської сваволі.

Є місце всім. І навіть для птахів,
Для польової миші, для лисиці,
Над прірвою у скелі — дім орлів,
Лиш для Святого не знайшлося місця.

А там вгорі, де вічний Божий дім,
Звучало: «Царю! Твій престол у всьому!»
І так хотілось ангелам святим
Гукнути людям: «Щастя тільки в Ньому».

Людмила Жакун

Переглядів: 21


Разработка веб сайтов