«А Твої долоні — долоні Садівника»

*   *   *

А Твої долоні — долоні Садівника,
вони пахнуть яблуками. Золотими.
А Твої долоні — долоні Сіяча,
вони пахнуть зерням золотим, о Хлібе!
А Твої долоні болять мені гіркіше сліз,
гірких-несолоних…
Ти воскрес, а вони все ще болять…
глибше за стукіт серця і власний подих.
…А раптом Твої сліди замете вітер, не той, що Подих,
а той, що суєта суєт?
І я забуду, яке на смак Світло,
і я забуду, яке на доторк Слово…
Піду манівцем навпростець…
Осот і будяки.
Чи озирнусь і застигну,
як та жінка Лотова,
але несолоною…
Краще хай болять.
Але й пахнуть.

Зоряна Живка

Переглядів: 882