Про християн
Божевільні… Та що поробиш,
Ми і справді для світу дурні.
Бог дарує своєму народу
Вічне свято в юрбищі буднів.
Йдемо в небо, земне покинувши,
У посвяті себе забули…
Ми для світу чужі, ми інші
Гості з вічності, ми прибульці.
Шукачі непримарнного щастя,
Що невидиме серцем бачать.
Боже Царство у нас не вкрасти –
Світ не може цього побачить.
Бог знайшов нас, обрав, покликав
Із Єгипту гріха, Вавилону.
Як же порох землі не покинуть,
Щоб упасти в Святі долоні?!
Що вже вдієш, такі шалені…
Дивна радість стискає груди:
Ми звичайні, Христом спасенні.
Але світу цього не збагнути.
Зоряна Живка
Переглядів: 485
