Три хрести
А люди стояли й дивились…
Як Божі вуста молились:
«Не відають, Отче, прости».
Хрести, три хрести, три хрести…
Стелились дорогою квіти
І одіж, і пальмові віти,
Волали в екстазі: «Осанна!»
Гряде нам від Бога зісланий!
Та плакав Ісус, мов дитина:
«Єрусалиме…
Хотів Я зібрати мов квочка курчат…»
«Осанна!» Ти чуєш, кричать?
До неба в молитві припав,
І піт, наче кров, виступав…
«Мій Авва, як можна, Мене
Ця чаша нехай обмине!..»
Не мине.
І вицвіло небо, мов кров запеклася.
«Хай буде розп’ятий!» — волали в екстазі.
Хай буде розп’ятий! Проклятий? — Прокляті…
«Кров Його на нас і на дітях наших…»
Сині, дочці, в сповитку немовляті…
Та Ним всі прокляття стерті —
Ми викуплені від смерті,
Кров’ю Його воскресли,
Кров’ю Його — небесні.
Вічність — барвисті квіти…
Діти… Ми Божі діти!
Кров’ю Його… “Прости!”
Хрести, три хрести, три хрести…
Зоряна Живка
Переглядів: 596
