В очікуванні свята
Великдень зігріває серце променем
віри у воскресіння й відкуплення.
Бо весняне сонце землю зодягає
травою-квітом, ніби на свято.
Великдень починається зі спомину
ТОГО недільного ранку,
мироносиць і янголів,
радісного благовістя...
Але ж і весна спершу дощить, плаче,
вмиває землю сльозами Неба,
оповиває серце печаллю —
і тане біле простирадло смерті — сніг,
і чорна земля нага — ніби гріх…
Тож,
треба згадати,
що Великдень починається
з Голгофи,
з Гефсиманії,
з Нагірної проповіді,
з ясел…
…З клятого недогризка від яблука,
яке вкрали
неслухняні діти
з райського саду.
Зоряна Живка
Переглядів: 501
