Я
Важка коса спада на плечі…
Так щемко пахне материнка,
Хліб, молока старенький глечик.
Я українка.
Дитя степів полинокрилих,
Вітрів, що мріють в ковилі,
Дубів козацьких, верб горливих –
Дитя Землі.
Землі... Та прагне дух до Бога:
Мій дім не тут, в захмар'ї десь!
За обрій кличе в даль дорога…
Дитя Небес.
Святе Письмо гортає вітер…
…Медовий трунок вабить п'янко…
Свята мережка Божих літер…
Я християнка.
Зоряна Живка
Переглядів: 483
