"В щасливі дні, коли на серці сонячно"

* * *

В щасливі дні, коли на серці сонячно
І бачу світло Божого лиця,
Тягнусь до Неба обома долонями
З молитвою подяки до Отця.
В ній сльози щастя змішані із нотами,
В ній радість у найвищій із октав,
У терції з небесними висотами, —
Це молитовні вдячності слова!
Коли в хвилини розпачу й неспокою
Стискає серце невимовний біль,
Душа стає такою одинокою,
А співчуття людей — на рани сіль.
Тоді приходжу у Присутність Божу я,
Без слів схиляюсь до Його грудей —
І тихий спокій для душі знаходжу там
Від доторку долонь й тепла очей. 
Молитва — це душі моєї крила,
Які мене підносять до Отця. 
В ній дихання життя і справжня сила,
Натхнення і відрада в ній моя.
Лише в молитві я жива й щаслива,
Благословенна Батьком дорогим.
Молитва — милосердя тепла злива
І віра всім обітницям святим.

Марія Звірид


Разработка веб сайтов