«Є жінки — запрошення до сяйва»

*  *  *

Жінка – це запрошення до щастя.
Шарль Бодлер

Є жінки — запрошення до сяйва,
До загадки, вгору, до зірок...
Є жінки, з якими слово зайве,
Все в очах, ступити варто крок...

Є жінки з душею, як метелик,
Що летять на світло і вогонь...
Є такі, що у душі хурделить,
Їх сховати б в затишку долонь.

Є жінки, що схожі на стихію —
Жанна Д’Арк, чи Саша Колонтай,
Є красиві, аж зірки тьмяніють,
З ними і пустеля — справжній рай.

Милостиві, як свята Тереза,
Доброчинні й чисті, як Естер...
Є жінки, що погляд — гостре лезо.
Вся немов оголений нерв...

Ти ж — і Анжеліка, й Магдалина,
Ти — торнадо, ти — вечірній бриз…
Ти — Карпатське джерело неспинне,
Ти небесна кара, ти — каприз.

Я не знаю, що в житті ще вдасться:
Успіхи, кар’єра — майбуття,
Будь комусь Запрошенням до Щастя
І чиєсь прискор серцебиття…

Будь комусь Запрошенням до Дива,
Стань комусь Причиною буття...
Жінка не буває нещасливою,
Шлях до Щастя іноді — з життя.

Марія Звірид

Переглядів: 1752


Є жінки — запрошення до сяйва

А Марія стояла і плакала

Батькам

В щасливі дні, коли на серці сонячно

Вдячне

Великодній

Величальне

Велична мить — у ангельських акордах

Вишиванка життя

Вознесіння («Вони прощались на горі Оливній»)

Все буде по-іншому...

Господи, серце створи в мені чисте

Донечці

Дорогій матусі

Жінка задивилася у дзеркало

З Тобою стрічаю день

Заховай мене у долонях

Коли боляче серце ранять

Коли в дорозі духом занеможу

Коли у серці радості акорди

Колискова

Коханому

Листочок золотий кленовий

Любов прибита до хреста цвяхами

Любому серденьку

Мама Марія

На в’їзд Христа в Єрусалим

Не бійся бути доброю...

Несуть подарунки Христу на Різдво

Остання вечеря

Подрузі ("Коли ти в собі носиш Сонце")

Подрузі ("Народжена взимку, ти носиш в собі Весну")

Поети Божі

Різдвяне

Різдвяне дитяче

Серце Бога

Сита байдужість

Татові

Той більше любить, кому більше прощено

У сонячний ранок чи в зоряні ночі

Щаслива пташка