Коханому
Ти проріс в моїм серці солодким і ніжним зернятком,
Ти зростив у душі дивовижно прекрасні квітки.
Я з тобою життя починаю немовби спочатку...
Мій Коханий, сплелися в єдино дві наші руки.
Ти — мій дощ опівнічний, притишений, лагідний, теплий,
Ти — веселка барвиста над буднями мого життя...
І — неначе та ластівка в небо — я лину душею до тебе.
Вірю, тільки з тобою Господь дав мені майбуття.
Я долоньку свою покладу в твою сильну долоню,
Пригорнуся до тебе, забуду незгоди й жалі...
Серед тисяч щасливих — я найщасливіша сьогодні,
Бо ці очі закохано дивляться в душу мені.
Хай звивається вітер, громи хай пронизують небо,
Хай спливають роки, як за обрій летять журавлі...
Маю серце твоє я — і більше нічого не треба...
Це найбільший дарунок, що Небо послало мені...
Мій Єдиний, мій рідний, мій добрий, найкращий у світ,
Я бажаю лишитися вірною аж до сивин...
У печалі чи в радості – скільки відведено віку —
Не розсипати, не розгубити кохання перлин...
Марія Звірид
Переглядів: 972
