«Несуть подарунки Христу на Різдво»

*  *  *

Несуть подарунки Христу на Різдво
Золото святості, ладан молитви.
Смирну впокорення, доблесть у битвах,
Душ поклоніння, хвалу й торжество!

Я до ясел своє серце несу,
Інших коштовностей в мене немає,
Тихо в куточку коліна схиляю,
І споглядаю Різдвяну красу.

Як розійдуться гості поважні,
Стане тихенько в старенькім хліву,
Серце скраєчку своє покладу,
Змучене трошки, та зате справжнє.

В ньому є бісер усіх моїх сліз,
Сліз боротьби, і молитви спокути,
Радості ноти і смутки забуті,
Болю стокатто і щастя реприз.

Непоказним є даруночок мій,
Поряд є золото, ладан і смирна,
Я ж подарую Ісусові вірність,
Що проростає у серці моїм.

Хай воно лишиться в Нього назАвжди,
Повна безпека в долонях Його,
Тільки таким є для мене Різдво,
Тут на соломі мій Цар, — Він є справжній!

Хоч пролетіли дві тисячі літ,
Ангели в небі нічнім відспівали,
Свіжість Різдва втратив нинішній світ,
Я ж у присутності Божій лишаюсь.

Марія Звірід

Читайте нас у Тelegram

Переглядів: 830


Є жінки — запрошення до сяйва

А Марія стояла і плакала

Батькам

В щасливі дні, коли на серці сонячно

Вдячне

Великодній

Величальне

Велична мить — у ангельських акордах

Вишиванка життя

Вознесіння («Вони прощались на горі Оливній»)

Все буде по-іншому...

Господи, серце створи в мені чисте

Донечці

Дорогій матусі

Жінка задивилася у дзеркало

З Тобою стрічаю день

Заховай мене у долонях

Коли боляче серце ранять

Коли в дорозі духом занеможу

Коли у серці радості акорди

Колискова

Коханому

Листочок золотий кленовий

Любов прибита до хреста цвяхами

Любому серденьку

Мама Марія

На в’їзд Христа в Єрусалим

Не бійся бути доброю...

Несуть подарунки Христу на Різдво

Остання вечеря

Подрузі ("Коли ти в собі носиш Сонце")

Подрузі ("Народжена взимку, ти носиш в собі Весну")

Поети Божі

Різдвяне

Різдвяне дитяче

Серце Бога

Сита байдужість

Татові

Той більше любить, кому більше прощено

У сонячний ранок чи в зоряні ночі

Щаслива пташка