Серце Бога

У Бога серце зіткане з любові,
І сутність Божа — то сама любов.
Вона служити кожну мить готова,
І доказ — жертва, хрест й пролита кров.

Любов — це милість замість покарання,
Це прощення на місці прокляття́.
Любов — це терпеливість і чекання,
Буває довжиною у життя.

Любов — вона з брудного робить чисте,
Лахміття заміняє на вісон,
Дарує замість сірого барвисте,
Приходить в ясла, залишивши трон.

Любов прості слова кладе на ноти,
Вливає радість в гіркоту сльози,
Утіхи золоті меди солодкі
Дарує в час тривоги і біди.

Любов людину бачить зсереди́ни.
Їй не потрібна зовнішня краса,
Для Неї чисте серце — це перлина,
Його молитва — вранішня роса.

Любов'ю Неба дихаю щоденно,
Якби її не стало — задихнусь.
Любов Христа — моє благословення,
Ім'я величне в Неї — це Ісус.

Схиляюсь перед Отчою любов'ю,
І вдячністю наповнена душа,
Відкуплена великою ціною,
Ціною крові Господа Христа.

Марія Звірид

Переглядів: 1137


Є жінки — запрошення до сяйва

А Марія стояла і плакала

Батькам

В щасливі дні, коли на серці сонячно

Вдячне

Великодній

Величальне

Велична мить — у ангельських акордах

Вишиванка життя

Вознесіння («Вони прощались на горі Оливній»)

Все буде по-іншому...

Господи, серце створи в мені чисте

Донечці

Дорогій матусі

Жінка задивилася у дзеркало

З Тобою стрічаю день

Заховай мене у долонях

Коли боляче серце ранять

Коли в дорозі духом занеможу

Коли у серці радості акорди

Колискова

Коханому

Листочок золотий кленовий

Любов прибита до хреста цвяхами

Любому серденьку

Мама Марія

На в’їзд Христа в Єрусалим

Не бійся бути доброю...

Несуть подарунки Христу на Різдво

Остання вечеря

Подрузі ("Коли ти в собі носиш Сонце")

Подрузі ("Народжена взимку, ти носиш в собі Весну")

Поети Божі

Різдвяне

Різдвяне дитяче

Серце Бога

Сита байдужість

Татові

Той більше любить, кому більше прощено

У сонячний ранок чи в зоряні ночі

Щаслива пташка