Божі фарби

Сонце за обрій сідає ясне.
Мама тримає за руку мене.
Тепло та затишно з нею мені.
Хоч і мете заметіль у вікні.

Мамі про справи свої розповів:
«У дитсадочку я літери вчив.
Із пластиліну ліпив пароплав. 
Бігав, співав, танцював, малював.

Вчили ми пісню сьогодні нову. 
Бабу ліпили разом снігову.
Бачили ми, що у нашім дворі 
На горобині сидять снігурі.

Грудки червоні — чудові пташки!
Я ще не бачив ніколи таких.
Бог їх створив — так Віталік сказав. 
Кожну пір'їнку Сам розфарбував.

Тільки не знає ніхто в дитсадку. 
Де Бог узяв фарбу гарну таку? 
Мамо, скажи мені, чи знаєш ти. 
Де мені можна ту фарбу знайти?»

Мама гойдає мене на руках. 
Ніжність і ласка в рідних очах: 
«Фарби такі, синку, в Господа є. 
Тим, хто бажає, Він їх дає.

Фарбу блакитну — розумним і чемним. 
Синю — хоробрим, добрим — зелену. 
Вірним Він фарбу дає золоту. 
Люблячим — фарбу червону оту.

Ти помічатимеш, сину, завжди 
Фарби цієї гарячі сліди:
Стежка, криниця і грона калини —
В серці любов до землі, України.

Виростеш, підеш своїми шляхами.
Та наймиліше — завжди у мами. 
Вишивка красна край скатертини.
Хліб на столі — то любов до родини.

Може, ти знайдеш кохання своє —
Бог його з неба нам, людям, дає.
Не промини, синку, квітку єдину —
Ружу червону — любов до людини.

Є ще на світі найвища любов —
Божого Сина пречистая кров.
Ллється з Голгофи цілющий ручай. 
Виростеш, синку, його відшукай.

Я помолюсь, Бог молитву почує,
Хай Він життя твоє рясно фарбує.
Ти їм радій, їх шукай, любий сину, —
Фарби любові, надії, спасіння».

Олена Мікула


Разработка веб сайтов

Божі фарби Олена Мікула

Від великих до найменших Любов Лазько

Все, що дихає, все Бога прославляє! Свіилана Єрмолова

Гімн Творцю Степан Загорулько

Малює Бог Галина Левицька

Троє чи Один? Галина Манів

Усе це прекрасно Любов Лазько

Хто це так щоранку пишно Галина Гунченко