Ранкове диво

В час, коли на небі сонце сходило
І вітри принишкли, відгули, 
Я завмер, аж зупинився з подиву —
Раптом абрикоси зацвіли.

Прямо у повітрі намальовані, 
Невимовно гарні, молоді,
Так рум’яно щедро обціловані
Юним ранком, сповненим надій.

Ще й синичка, від краси розгублена, 
Дарувала їм свої пісні.
О, напевно, що була залюблена, 
Як і я, в це диво навесні.

Хто створив картину цю удосвіта?
Сам себе на думці я ловлю.
І від щастя промовляю: «Господи,
Я Тебе понад усе люблю!».

Сергій Рачинець


Разработка веб сайтов

Дощик Сергій Рачинець

Золотаве диво, небес усмішка Зоряна Живка

Квіточка Сергій Рачинець

Міркування Любов Лазько

Мурашки Галина Гунченко

Ранкове диво Сергій Рачинець