«Вечір зажмурив вічка»
* * *
Вечір зажмурив вічка,
вечір згорнувся клубочком…
Тихше хлюпоче річка
і шелестить садочок,
щоб не сполохать Соньку
що присипля малечу…
В янголів у долонях
ласки Небесної глечик.
Крапа дрібненько дощик,
Сонька дощу не боїться.
«Янголе мій хороший,
Сумно мені й спиться…
Царство далеко Боже?
Є у молитви крила?
А в сні душа моя зможе
в райські сади полетіти?»
Вечір зажмурив вічка.
Крила — пелюстки рожі.
Янгол й мала Марічка
бачать обличчя Боже.
Зоряна Живка
Переглядів: 1725
