Колись я виросту…

Так, є у кожного свій шлях.
І я лечу, неначе птах,
І дякую батькам за долю.
Колись я виросту, колись
Згадаю друзів, з ким я вчивсь,
Учителів і рідну школу.

Хай в небі сонце виграє,
Наснагу жити нам дає,
Добро творити у любові,
Бо тільки з ним не згасне світ.
Бо тільки батька заповіт
Веде сьогодні нас до Бога.

Тож хай веселим зріє день,
На струни сонячні кладе
Свою мелодію мажорну.
Розквітне барвами земля —
Всміхнешся ти, всміхнуся я,
І світ, розбурханий, як море.