Гімн Творцю
Немає в світі слів, щоб передати
Ті почуття, що серце відчуває,
Коли я намагаюсь написати
Про ту любов, що його наповняє.
Любов до Тебе, Боже мій єдиний,
Мій Батько, мій Творець, моє спасіння,
В Тобі щодня, щомиті, щохвилини
Знаходжу спокій, мир, благовоління.
Як я люблю дивитися на зорі,
На місяць, що пливе човном на небі,
Як вранці в небі, чистім і прозорім,
Промінням сонце зустрічає Тебе.
І хоч не бачу, але добре знаю:
Як пташка защебече за віконцем,
Разом із нею ангели співають,
І все співає, що живе під сонцем:
Ці чайки, що над хвилями морськими
Літають стрімко і кричать, як можуть,
І кит реве, і лагідні дельфіни
Свої пісні Тобі складають, Боже!
Який Ти щедрий, фарби не шкодуєш,
Метелика он як розфарбував!
Щоосені Ти золотом малюєш,
Хто б так іще садок свій прикрашав?
Дав мудрість Ти малій зернині кожній
І силу дав родити і рости.
Мене створив, і хочеш Ти, мій Боже,
Щоб жив я так, як це замислив Ти.
І я з Тобою, я — Твоя дитина!
Моя стежина прірву омине,
Бо кров’ю та любов’ю Свого Сина
Ти на Голгофі викупив мене!
Степан Загорулько
Переглядів: 4138
