Квіточка

До себе ніжно квіточку тулю,
Вона, здається, — із самого світла.
О мій Ісусе, я Тебе люблю
За це прекрасне диво серед літа.

Нехай воно не згасне у очах,
Я ним тепер по-справжньому радію.
Хай грішний світ, що димом так пропах,
Побачить в нім свого життя надію.

Сергій Рачинець