Доки є ще мама
Перший іній ліг на спориші…
Сядьмо на хвилину біля мами,
Доки є ще мама, доки з нами —
Буде нам тепліше на душі.
І тривоги наші, і печаль
Відлетять за журавлями в вирій.
Доки є ще мама з нами, вірю:
Світ білішим буде ув очах.
Сядьмо тут, на лаві, у дворі,
Будем пити разом чай із м’яти,
Будем юний місяць колихати,
Що над полем зблисне угорі.
Довго будем слухати слова —
Мамину науку, вже по літі.
То давай — помолимось, як діти,
Доки мама з нами і — жива.
Сергій Рачинець
Переглядів: 1968
