"Нічка сонечко ковтнула"
* * *
Нічка сонечко ковтнула
Чорним ротом хмари,
Розтягнулися довкола
Тіні, як примари.
Стиснув міцно страх Вікусю
У свої лещата.
Знов кричить мала: «Боюся!
Де ви, мамо, тату?!
Ось погляньте з-попід ліжка
У моїй кімнаті
Виповзають змії нишком,
Як тут можна спати?»
Татова рука надійна
Вмить весь страх розвіє:
— Придивись — це ж лише тіні,
Де тут взятись зміям?
Ти забула, що за нами
Наш Господь пильнує?
Клич Його, як тата й маму, —
Він тебе почує.
…Руки-тіні простягнула
Нічка до Вікусі.
— Не боюсь! — мала всміхнулась. —
Я тепер з Ісусом!
Ольга Міцевська
Переглядів: 1218
