Апостол Павло
Сонце за обрій сіло.
За гратами — влада ночі.
Пергаменту сувій. Стило.
І погляд у даль пророчий.
Позаду бурхливі роки,
Позаду доріг утома.
Лишилося кілька кроків
До довгожданого Дому.
Зробити ще стільки треба...
Мовчать невблаганні грати.
У них тільки клапоть неба.
Та правду не подолати.
З гріхом у двобої лютім
Устояв, не похилився;
У римські кайдани вкутий,
Та вільним в душі лишився.
Життя свого подвиг цілий
Лишаєш у спадок людям...
Горить каганець несміло,
В’язничну темряву будить.
Попереду вже не втома,
Попереду — Дім і Тато...
... Замки обізвались громом.
До зустрічі, Павле-брате!
Тарас Вихованець
Переглядів: 1959