У дзеркалі

Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно, тоді ж — віч-на-віч.
Тепер знаю частково, тоді ж пізнаю так, як і сам я був пізнаний.
1Кор.13:12

Ти ховаєш від мене яскраве обличчя,
Залишаючи тільки цілунки на склі...
Я втомився шукати щілину у вічність.
Боже, як я втомився іти по землі!

Ти і поряд, і раптом — нестерпно далеко.
То довірений друг, то незвіданий гість.
Я чомусь розучився боятися пекла,
Та не прагну й до раю вже так, як колись...

Нам усім — захлинутись потоками часу
І упасти на дно крижаної води...
Ми у світ народились без жодних пояснень, —
Без пояснень і лишимо світ назавжди.

Марафонська гонитва залежить від фарту:
Під якою зорею народжений ти?
Ми усі біжимо до одного інфаркту,
А наївно вважаємо, що — до мети.

Хто ми будемо — звані подобою Духа?
Чи то так від людської пихи повелось?
На частотах душі ледь помітно для слуху
Предковічні мотиви вистукує хтось.

То здавалось, чи снилось, чи, може, то спогад
Невідомих свідомості райдужних сфер?
А мій дух народився хіба не у Бога?
То чому він без Бога блукає тепер?

А найперший із нас називався Адамом,
Він нічого не знав про добро і про зло.
А проте помилявся достоту так само,
І так само його опускалось чоло.

У дитинних очах відбивалося небо,
Те незаймане небо едемських садів.
Був покликаний стати подібним до Тебе,
Та доглянути навіть... себе не зумів.

Ти дивився у нього, неначе у плесо,
Золотився Твій образ на чистому дні,
Поки гріх не спотворив обличчя небесне,
Мовби камінь, що впав на поверхню води.

Ніби приклад невдалого автопортрету,
До сьогодні вигнанець землею бреде.
Ми онуки Адамові! Господи, де Ти?!
І Твоєї краси відображення де?

Був Месія і учнів невпевнені кроки,
Чудеса і знамена, і хліб, і вино.
Воскресали мерці, говорили пророки...
А сьогодні дивлюся: невже це воно?

І невже Ти для цього приходив у гості
Рубіконом старої і нової ер,
Як ступає на дикий загублений острів
Переповнений вірою місіонер?

Вже у котре вдаряюся птахом об шибку
І щокою тулюсь до холодного скла.
Ти десь там за вікном, тільки обриси видко,
Тільки тінь наді мною від Твого крила...

Я не можу в дзеркалах Тебе роздивитись,
Потьмяніло, поблякло надщерблене скло...
Викладаю з уламків мозаїку світу,
Тільки їх вже не склеїти так, як було.

Ти безликий, а часом Ти тисячоликий.
Ти невидимий оку, Ти скрізь і ніде.
І невже я приречений бути довіку
Тим незрячим Адамом, що з раю бреде?

А можливо Твій образ розмився дощами,
Чи зім'яло його шестернями століть?
Тільки клаптик картини лишився із нами,
Він глибоко у серці моєму лежить.

На уривку — Твоя триєдина усмішка,
Передати якої й Да Вінчі б не зміг.
Я своїми думками прикутий до ліжка,
А здавалось, ще трошки і був би добіг!

Животворче, навіщо Ти дав мені розум,
Що приречений битися в клітці знання?
Він, можливо, проспить все життя під наркозом
Лженаук і релігій останнього дня.

І коли вже ціна пізнання — божевілля,
То дозволь мені випити чашу до дна!
У сміливості думки немає безсилля,
А для розуму думка — міцніша вина.

Задзеркалля, туман і на склі поцілунки,
І глухі голоси, і розмиті сліди...
Я торкаюсь вустами пекучого трунку:
Божевілля, хоч ти мене не підведи!

Переглядів: 464


Разработка веб сайтов

І коли я більше не в змозі промовити Домініка Дем

І називають совість... рудиментом Марія Дем'янюк

І поки ми: Як так? Невже? Навіщо? Домініка Дем

І раптом щось проминає Юлія Бережко-Камінська

Ілюзорність світу, що існує сам у собі Світлана Пиза

А сини-соколи... Лариса Мельник

А Твій Вітер віє де хоче Зоряна Живка

А Твої долоні — долоні Садівника Зоряна Живка

Божі очі Зоряна Живка

В неприступному світлі Дмитро Довбуш

В туманну ніч Світлана Касянчик

В цьому жорстокому світі Олеся Білоус

Від храму мого серця Зоряна Живка

Вірш надії Яна Синюк

Видіння Дмитро Довбуш

Вклонитися дереву Борис Херсонський

Все колись та дається на пробу вогню Ольга Ткач

Гірським обвалом сипалося горе Юрій Вавринюк

Гетсиманські лани Дмитро Довбуш

Глюк Дмитро Довбуш

Говорила душа — я почути не вміла Тетяна Свірська

Давидові псалми. Псалом 93 Тарас Шевченко

До людей Раїса Обшарська

Добрий час Яна Синюк

Добро не пропало — ще в Бога знайдеться Богдан Томенчук

Доля Дмитро Довбуш

Дороги Олеся Білоус

Думи буття Володимир Самійленко

Думки й слова — дві грані, дві межі Олеся Білоус

Душею нестерплою я дивлюсь... Світлана Пиза

Життя ("Життя свічечки...") Юлія Тонего

З води краплинок — океан Василь-Богдан Мендрунь

Заблукала в лабіринті буденних проблем Марія Дем'янюк

Захрипла флейта тліє на морозі Домініка Дем

Згадаймо, що в любові Божа суть Тетяна Свірська

Згрібаю з душі голіруч жар і попіл… Ольга Міцевська

Здається, мить — і віднайдеться слово Тетяна Свірська

Знайти себе? Ні-ні, — себе забути Галина Манів

Кажуть, знову зими не буде Тетяна Свірська

Каміння Олеся Білоус

Камені Віра Кушнір

Камо грядеші Володимир Сад

Коли себе ти хочеш розпізнати Михайло Козубовський

Коли тривога не дає заснути Світлана Касянчик

Колючу зиму всує не суди Лариса Мельник

Крематорії Дмитро Довбуш

Крилата реалія Лідія Меланіч

Легенда Зоряна Живка

Лист до запитання Дмитро Довбуш

Лише пів-подиху — і зацвітуть сади Тетяна Свірська

Місце зустрічі — хрест Галина Манів

Маскарад ілюзорності Ольга Міцевська

Мене називали Ангелом Галина Леонович

Мене не поглине морок Яна Синюк

Ми бранці Часу і земних світил Лідія Меланіч

Ми всі одне — і мертві, і живі Галина Манів

Мниме протиріччя Світлана Пиза

Можна жити у полоні своєї сили Антонія Зоряна Шелепило

Моя душа — як цей різдвяний сніг Надія Кметюк

Ніхто ніколи не зникає Марія Дем'янюк

На відстані подиху Зоряна Живка

На сонну землю небо сипле сніг Тетяна Свірська

Навчи мене стати зерном... Зоряна Живка

Налаштуємося на тишу Тетяна Свірська

Не бійся, впасти не страшно Галина Британ

Не стати копією Антонія Зоряна Шелепило

Неіснуючими стежками Тетяна Свірська

Неймовірно, та мало справжнього Світлана Пиза

Обіймаю Дмитро Довбуш

Під звуки полонезу Ігор Федчишин

Під розлогим куполом неба Тетяна Свірська

Під тишею небесного склепіння Надія Кметюк

Підпис Яна Синюк

Перли Наталія Марценюк

Перші Лідія Меланіч

Печера серця Лідія Меланіч

Плач душі ("Я віднайшла у Небі звуки Баха") Надія Кметюк

Плач душі ("Як лишаюся сам наодинцi з думками") Юрій Вавринюк

Поверни мені пам’ять, Боже! Світлана Касянчик

Послання усім живим Дмитро Довбуш

Право бути почутим Ольга Міцевська

Пустир Дмитро Довбуш

Різнобарв'я долі Ольга Міцевська

Раніше Олеся Білоус

Рими Дмитро Довбуш

Розфарбовую свою душу Марія Дем'янюк

Сірий німотний день Тетяна Свірська

Серце Юрій Тітов

Сиджу під ковпаком кривої влади Петро Ящук

Синість Марія Дем'янюк

Скільки коштують хмари в євро, доларах, кронах? Марія Дем'янюк

Скажи мені Ім’я Твоє... Зоряна Живка

Склянка часу Петро Ящук

Слово без рими Дмитро Довбуш

Сльози при брамі Ольга Міцевська

Снігами Дмитро Довбуш

Сотні різних очей Лідія Меланіч

Сповідь будяка-чортополоха Зоряна Живка

Споконвічне Марія Дем'янюк

Стихала буря і було прозріння Світлана Пиза

Страждання нам дано як милість Вадим Крищенко

Так незвично і так забуто Тетяна Свірська

Так переконливо дзвенить з усіх сторін Тетяна Свірська

Творилася душа у муках і безсонні Тетяна Свірська

Тепер нічим нікого не здивуєш Володимир Сад

Ти заповідав нам Господи... Олександр Козинець

Тихо. В горнятку чай... Дмитро Довбуш

Треба, врешті, научитись жити Тетяна Свірська

Тримаю світ Олена Несміян

Туга воскової сльози Ольга Міцевська

У дзеркалі Дмитро Довбуш

У колисці землі Лариса Мельник

Усе ж колись чекатимеш і ти Домініка Дем

Хай сповідається душа в відкритім полі Тетяна Свірська

Холодний присмерк пізніх покаянь Ольга Чорномаз

Хрести над світом Лідія Меланіч

Христос Ігор Павлюк

Цей світ — самі нулі, нулі, нулі Петро Ящук

Чай Дмитро Довбуш

Час Ігор Федчишин

Час жене нас вперед і нещадним бичем Володимир Сад

Часом просить душа самотності Дмитро Довбуш

Через вогонь Зоряна Живка

Читай мої сльози як літери Антонія Зоряна Шелепило

Ще трохи – і погасне світу темрява Віка Яричевська

Я вихлюпую сни Лідія Меланіч

Я часто сам себе не впізнаю Михайло Козубовський

Як віддавати, то усе Тетяна Свірська

Якби була я жителем Землі Лариса Мельник

Якби ту радість докупки зібрати Тетяна Свірська