Благовіщення («Та юна Діва, як лілея ніжна»)

Та юна Діва, як лілея ніжна,
Прекрасна, соромлива і проста.
Прийшла до неї звістка неутішна,
Що має стати Матір’ю Христа.

Найперша думка: «Мужа я не маю.
І як це буде? Каменем уб’ють!»
А друга думка: «Богу довіряю,
Хай Бог мою охороняє путь…»

Цю вість благу, цю добру звістку Божу
Приніс з небес архангел Гавриїл.
І не сказала юнка: «Я не зможу,
Хай інша… Я на це не маю сил».

І Дух Святий на неї із любов’ю
Зійшов промінням з неземних висот,
Щоб народився Той, Хто зможе кров’ю
Святою грішний викупить народ.

Марія в бідних яслах Віфлеєма,
Від дому вдалині і від рідні,
Дитя родила. Синові Своєму
Дала ім’я, що радив Гавриїл.

Царю-Ісусу не знайшлося місця
В будинку — лиш на сіні у хліві…
А мудрецям була відкрита звістка
Величним сяйвом нової зорі.

Ісус. Месія. Син святого Бога,
Що з неба в світ спустився для людей.
Була нелегкою Його дорога,
Та Він відважно шлях пройшов оцей.

Усіх любив, усіх хотів навчити,
Серед пустелі хлібом годував.
Зміг Лазаря із гробу воскресити…
Вирівнював, зціляв, благословляв.

Жахливий шторм спиняла сила слова,
Сліпі узріли сонце угорі,
І тисячна юрба іти готова
Була за Ним, куди б Ісус не вів.

Та час настав — і ті, що так вітали,
Що так «Осанну» слали звідусюд,
Побили, відреклися, розіп’яли…
Таким він є — земний і грішний люд.

Ще вість блага у пам’яті зоріла,
Яку приніс Архангел Гавриїл…
А вже під Сином розіп’ятим Мати мліла,
Тримаючись з усіх останніх сил…

Христос воскрес! Воскрес Месія світу,
Ключі від смерті — у Його руці.
Умить цю звістку радісну і світлу
Рознесли благовістя посланці.

Ісус праворуч від Отця у Царстві нині.
Гора ж Голгофа пам’ятає кров…
І дано Новий Заповіт людині —
Що нас спасає Господа любов.

Те світло Благовіщення сьогодні —
Євангелії Божа благодать.
Нас кличе за Собою Дух Господній,
Та хто цю звістку хоче обирать?

Один купив воли (чи то машину),
А іншому поля пора орать.
Женився третій — лишить як дружину,
Щоб в дім молитви радо завітать?

Навчання в когось, в іншого — робота,
У того — діти, метушня, пікнік…
Життя летить, немов з гори в болото
Немов без гальм старенький грузовик.

Марія Сина людям віддавала.
Ісус розп’ятим був, щоб світ спасти.
Тобі ж, душе, потрібно зовсім мало:
Покаятися… Чи готова ти?

Галина Гунченко