«В тім келиху не сонця поза креш»
* * *
В тім келиху не сонця поза креш.
Гірке питво в нім — кров, вода і вина...
А ти в своїй невинності зачнеш
Із виду ніби і людського сина...
Таке неначе, як у всіх, дитя,
Не знатимеш солодкого зачаття...
Ви з Богом подаруєте життя
Всім іншим для розваги у розп’яття,
Бо все на світі з Божої руки,
Людські набутки і людські провини —
За всі всіма содіяні гріхи
Дасте із Богом розіп’яти Сина...
Так, це блага, а не благонька вість,
Як на плечі убога сорочина...
Людей з’їдає уселенська злість,
Щоб спам'ятати, народи їм Сина...
Поколядують, потім розіпнуть...
А то все буде, дівонько, прологом...
Колись на хрест карати вознесуть
Тебе із Богом...
Богдан Томенчук
Переглядів: 778
