«Прийміть Духа Мого»

«Дух Господній на Мені...», (Лук. 4:18). 
«Вони сповнилися Духом Святим», (Дії 2:4).

Над Йорданом громи гриміли, 
З неба голос могутній линув. 
Цілий Всесвіт вставав з могили: 
Бог давав обітницю Сину.

Але в цій демонстрації сили 
І у величчі Бога-Єгови 
Ніжним подихом білі крила 
Говорили гучніше слова.

Дух Святий, немов голуб миру, 
На Ісуса з-за хмар спускався. 
Як проміння в погоду сіру, 
День за обрієм новий займався.

І пішов по землі Месія 
Із натхненням Святого Духа, 
Що нещасним несло надію 
І спасало людей з розпуки.

Просіяло лице промінням 
Неземного відтінку слави. 
Його святість, як добре насіння, 
Проростала у плідні справи.

Свідкували слова та вчинки 
Про той Дух, що спочив на Ньому: 
Він спасав перелюбну жінку, 
Він до митника йшов додому.

Дух Святий керував Ісусом, 
Керувала любов Отцівська. 
Через бурі життя й спокуси 
Прокладав Він стежину в вічність.

Та пішов із життя Спаситель — 
Душі людськії мучила спрага: 
Де ж слова Твої, мудрий Вчитель? 
Де ж той Дух, що давав наснагу?

Нам бракує Твоєї сили, 
Що вела б нас усіх до бою. 
На Йордані Бог Духа вилив, 
А тепер Він іде з Тобою.

Але вірний Син Божий слову: 
«Не залишу самих вас, діти, 
Не дозволю в безсиллі скніти, 
Дух Святий подарую знову.

Дам вам силу творити чудо, 
Дам натхнення спасати душі. 
Він ознакою з неба буде, 
Що ваш батько — Єдиносущий.

І той Дух, що зійшов на Мене 
Там, на плесах, поміж верболозу, 
Залікує душевні рани, 
Захистить серед хуг й морозу.

З нетерпінням Земля чекала 
Обітниці земного Сина. 
І Йорданом новим постала 
П’ятдесятниці ждана днина.

Затремтіли гріха основи — 
Сатани не збулася мрія: 
Бог давав для людини нову 
Силу й владу, що мав Месія.

І зціляла та сила хворих, 
Від меча захищала вчасно. 
Рятувала від бур на морі 
Та надію несла нещасним.

Оцей Дух, що зійшов у храмі 
У вогні та у нових мовах, 
Нині також живе між нами 
І хитає земні основи.

Розбиває зчерствілі душі, 
Піднімає калік, безсилих, 
Дає віру серцям байдужим 
Бог, що Духа Святого вилив.

Вже немає вагань та страху, 
Не страшні на землі спокуси, 
Бо веде і дає наснагу 
Цей же Дух, Який вів Ісуса.

Юрій Вавринюк

Персональний сайт Юрія Вавринюка

Переглядів: 605


Разработка веб сайтов