«Знову бані храму — замість сонця»
* * *
Знову бані храму — замість сонця,
Замість серця образ — на стіні.
На Йордана — купіль в ополонці
В час, коли хреститись — у вогні.
Легше струнко влитися у моду,
Ніж іти самому по соші.
Зараз подвиг — це зайти у воду,
А не збити кригу із душі.
Хто води тієї не сахнеться,
Той собою тішиться сповна.
Але знає покаянне серце:
Вік земний — це купіль крижана.
Тут пірнути кожен має силу,
Та чи кожен випірне з пітьми?
Душу, за життя не задубілу,
Ангел зігріватиме крильми.
Ольга Ткач
Переглядів: 37