Гора Преображення («Де місце Преображення Твого?»)
Де місце Преображення Твого?
Гора Фавор, а чи Гермон — не знаю.
На карті не шукаю я його —
У серці віднайти своїм бажаю.
Ісусе, в славі нам Своїй з’явись,
Як учням на отій горі високій,
Щоб мали Царство Боже не колись,
А вже тепер у вдячності глибокій.
Як учні впали біля ніг Твоїх,
Так я впаду до ніг святих, Ісусе,
Забуду про невпинний часу біг,
У тиші щиро серцем помолюся.
Так хочу, Боже, бачити Тебе
І доторкнутись шат Твоїх осяйних,
Полинути душею до небес,
Де лине вічна ангельська осанна.
Піднятись від неправди, марноти,
Забути про образи та тривоги,
Твій бачить хрест і на Голгофу йти,
Туди, де сходяться земні дороги.
В смиренні йду на гору пресвяту.
Пробач, несу не лаври, лише терня,
Покуту серця, щиру і просту,
Та віри ще мале гірчичне зерня.
Простиш і знімеш ношу із плечей,
Зодягнеш в білі сонцесяйні шати, —
І зникнуть біль і сльози із очей,
І буде знов душа моя співати.
О горо преображення мого…
Там, під хрестом, де впали краплі крові,
Торкнуся серцем образу Твого
Й засяю у Твоїй святій обнові.
Лідія Вудвуд
Переглядів: 1920
