«Коли в ту неділю останню»
* * *
«Коли в ту неділю останню
Він входив у Єрусалим,
Назустріч лунала осанна.
І бігли з гілками за ним».
Минуло. Запало учора.
На ранок уже ні сліду.
Настала таємна вечеря
І ніч в Гетсиманськиім саду.
Назавтра, як палець, самотній,
З хрестом, у терновім вінку.
Так було у тиждень скорботний,
Так буде завжди на віку.
Офірні горіння в безсмертя
Засвічують Слово Святе.
Зерно мусить перше умерти,
І тільки тоді проросте.
Євген Сверстюк
Переглядів: 3323