В’їзд Ісуса в Єрусалим
Назустріч вийшло місто все до Нього, —
Батьки і діти, багачі і вбогі.
В цей день врочистий весь Єрусалим
Вклонявсь сьогодні низько перед Ним.
Як голосно звучало ім’я Бога
І пальмові листочки на дорогу
Кидали руки старців, юнаків…
А до Голгофи п’ять коротких днів...
Під ноги одяг люди свій стелили —
Такого ще ніколи не робили.
Людський потік, втішаючися, біг
І зупинить його ніхто не міг.
Луною до небес злітала слава:
«Благословен грядучий Цар! Осанна!»
І діток несли: дочок і синів.
А до Голгофи — п'ять коротких днів...
Хвала гучніше враз звучати стала,
Але вона Ісуса не втішала.
І над юрбою погляд промайнув —
І тінь Голгофського хреста відчув,
Ненавистю спотворені їх лиця,
Вінок терновий, цвяхи, багряниця…
Він чув насмішки, звуки батога…
І наповняла серце біль, туга...
Голів дитячих лагідно торкався,
Благословляв їх, радісно всміхався.
Здавалось, що євреї в тую мить
Його на трон готові посадить...
Та знав Ісус час слави вже минає
І темрява на землю наступає,
Пройде всього п’ять днів й побачать всі,
Як на хресті вмирає Божий Син...
Розп’яття станеться вже швидко дуже.
Юрба не знає — знаєм ми, мій друже.
Свій зір повернем до Христа в тиші,
Розділим з Ним скорботу, біль душі...
По вулицях гучних з Христом пройдемо,
Думки свої туди перенесемо.
Та, знавши те, що знав Ісус мовчазний —
З людьми не торжествуймо передчасно...
Христос так близько вже від мук жорстоких,
Відчуймо серцем це своїм глибоко!
Для християн сумне сьогодні свято —
У переддень страждань — нам слід мовчати...
З благоговійним трепетом, журбою,
Він ради нас пожертвує Собою,
За грішний світ Господь піде страждать, —
А до розп’яття днів лишилось п'ять...
Автор невідомий
Переглядів: 216