Чекання

Iз сумом i болем у небо дивились, 
Де тiльки що зникла Учителя плоть. 
Одинадцять вуст в однiм подиху злились 
I тихо шептали: «Скорiше приходь».

...Проходили роки. Хрести i камiння 
Писали останню сторiнку в життi. 
Вмирали апостоли, повнi терпiння, 
Й чекали Iсуса — уже в майбуттi.

Вiки пролiтали. Христове наслiддя 
Чекало завжди, що Спаситель прийде. 
Здавалось: розпукло оливкове вiття, 
Збулися прогнози, ось-ось Вiн гряде.

Нам також здається, що чуємо кроки. 
Двадцяте столiття збирає плоди. 
I так, як апостоли, дивлячись в небо, 
Ми просим в молитвах: «Скорiше прийди!».

Юрій Вавринюк

Персональний сайт Юрія Вавринюка

Переглядів: 763


Разработка веб сайтов