Дивний час
Скотився день з очей твоїх сльозою
В моїй долоні стомлено і згас —
І стало млосно, як перед грозою,
О дивовижний, неповторний час!
Вже сам на сам стояв перед тобою,
А вечір перші зорі засвітив…
О дивний час, ти став для нас любов'ю,
З якою маєм в вічність перейти.
І ми йдемо, допоки маєм сили,
Дарує Бог нам праведні путі.
О дивний час, не опали нам крила,
Не ошукай в щоденному житті.
Не допусти розлуки поміж нами,
Чи розвести до зустрічі мости,
Бо цю любов, відстояну роками,
До Бога маєм разом принести.
Сергій Рачинець
Переглядів: 769
