Божа любов

Ім’я на долонях Юрій Вавринюк

Бачити доброту Господа Галина Леонович

Блудниця Василь Мартинюк

Бог є Любов Надія Кметюк

Бог є любов. Це — правда. Ви не вірите? Юлія Тонего

Бог так полюбив цей світ Ju Lia

Боже Ти став слабким Антонія Зоряна Шелепило

Відцвітають яблуні несміло Галина Леонович

Вибір Степан Коханець

Господи носишся зі мною… Антонія Зоряна Шелепило

Досвід Твоєї любові Антонія Зоряна Шелепило

Заримована любов Юрій Вавринюк

Його вели дорогою, як вбивцю Лідія Меланіч

Йшла недостойна до достойних в дім Ольга Лазарук

Коли душі торкається любов Галина Британ

Коли плаче Бог… Зоряна Живка

Коли храм руйнували Анатолій Марущак

Летять слова через епохи й дати Галина Гунченко

Любить нас Бог Степан Коханець

Любов Марія Дем’янюк

Любов прибита до хреста цвяхами Марія Звірід

На Божу надіюся милість Любов Омельчук

Найглибші у світі — очі... Лідія Меланіч

Нас більш, як сім мільярдів Юрій Вавринюк

Поправді, Бог є Бог сиріт і вдів Ольга Лазарук

Притча про діалог Зоряна Живка

Прощає тільки сильний Оксана Кузів

Свіча надій Ольга Чорномаз-Велиган

Серце Бога Марія Звірид

Сніги Лідія Меланіч

Стражденне серце в Бога на долоні Василь Мартинюк

Тебе, Ісусе, увінчали терном Василь Мартинюк

Ти відплатив любов’ю Василь Мартинюк

Ти йшов… Лідія Меланіч

Ти котрий добрий до невдячних і злих Антонія Зоряна Шелепило

Уже весна, а за весною літо Сергій Рачинець

Усе на світі створене з любові Марія Дем'янюк

Христова любов Лідія Вудвуд

Хто б душу полюбив мою, як власну Василь Мартинюк

Чи заблукалі, чи блудні? Тетяна Свірська

Чи знаєш ти, що Я тебе люблю? Юлія Тонего

Я із мочару Богом взятий Василь Мартинюк

Я був ніким... Василь Мартинюк

Я радий, що ти маєш радість… Галина Леонович

Як дорого заплачено за гріх! Ольга Чорномаз

Божа любов

Вірші про Божу любов

Заримована любов

Безжально редактор закреслює вірша:
«Нездаро-поете, послухай, агов!
Ну що може бути в поезії гірше
Аніж заримовані “кров” і “любов”?!

Банально,
бездарно
отак римувати!
Де ж думки політ, де твої словники?
В поезії треба
шукати,
шукати!
З найкращих слів-перел низати рядки!»

Ну що ж, вчений муже, перечити марно:
Писати отак — для ворожих зловтіх.
Не просто знайти слово влучне, та гарне,
Та ще й особливе, не так, як у всіх.

Я ж думки ніяк вгамували не можу,
Що рветься на тлі хитромудрих розмов,
Коли враз пригадую днину негожу,
Де в болях-воланнях земних молитов
У вічній поемі, на інші не схожій,
Небесною мудрістю, почерком Божим
Навік заримовані кров і любов.

Коли між камінням голгофського схилу
Червоним бурштином губилася Кров,
Вона в епіцентрі страшного горнила
У щастя моє вримувала Любов.

Юрій Вавринюк